Поширеність оптичних вимірювань у різних галузях науки, техніки, промисловості, сільському господарстві, медицині пов’язана з унікальністю та обсягом інформації, яку здатне нести оптичне випромінювання, про склад, властивість і будову речовин, живих клітин, матеріалів. Різні галузі промисловості (металургія, машинобудування, хімія, приладобудування) широко використовують методи фотометрії (вимірювання параметрів випромінювання в оптичному діапазоні) і радіометрії для розвитку й удосконалення технологій, контролю якості виробів тощо.
Історично фотометрія виникла як наука про візуальні світлові вимірювання, значення яких визначається тією важливою роллю, яку грає зір у життєдіяльності людини. Підвищення точності світлових вимірювань має велике значення не тільки для розвитку промисловості та наукових досліджень, але й призводить до значного економічного ефекту, якщо врахувати кількість електроенергії, що витрачається на освітлення.
Одним із головних напрямків розвитку оптико-фізичних вимірювань є колориметрія (вимірювання параметрів кольорів). Необхідність у цьому виді вимірювань існує в таких галузях промисловості, як поліграфічна, текстильна, взуттєва, лакофарбова, паперова, ювелірна, автомобільна, нафтохімічна, а також в кіно та на телебаченні.
З появою лазерів діапазон оптико-фізичних вимірювань значно розширився, і важко уявити собі будь-яку галузь, де б не були актуальними результати точних оптико-фізичних вимірювань.
На XVI Генеральній конференції з мір та ваг у 1979 р. було прийнято нове визначення однієї з основних одиниць СІ – одиниці сили світла: кандела – сила світла в заданому напрямку від джерела, що випускає монохроматичне випромінювання частотою 540·10¹² Гц, енергетична сила якого в цьому напрямку складає 1/683 Вт/ср. У цьому визначенні 683 лм/Вт – світлова метрологічна константа. Визначення встановлює однозначний зв’язок між світловими й енергетичними величинами.
Ідеологія побудови державного первинного еталона одиниці сили світла, розробленого в ННЦ «Інститут метрології», базується на застосуванні абсолютного криогенного радіометра, за допомогою якого досягнутий істотний прогрес у точності вимірювань потужності оптичного випромінювання. Як метрологічні, так і технічні характеристики еталона відповідають світовому рівню. За допомогою абсолютного криогенного радіометра можлива найбільш оптимальна побудова системи еталонів у галузі спектрорадіометрії.