Без метрології сьогодні неможливе проведення наукових досліджень, які в свою чергу, формують основу розвитку самої метрології. Лише кращі сучасні вимірювальні технології та прилади дають можливість нових відкриттів, і лише дійсно розвинені галузі метрології можуть сприяти удосконаленню науки, промисловості та торгівлі.
Глобальна економіка також залежить від надійних результатів вимірювань і від випробувань, які мають довіру в міжнародному масштабі.
Та оскільки мова йде про глобальні оцінки, в країні мають бути, насамперед, міжнародно визнані вищі елементи метрологічної ієрархії – національні еталони.
Національний науковий центр «Інститут метрології» проводить фундаментальні та прикладні дослідження в галузі метрології та виконує науково-дослідні роботи, пов’язані зі створенням, удосконаленням, зберіганням, застосуванням первинних і вторинних еталонів, створенням систем передачі розмірів одиниць, розробкою нормативних документів з метрології, формуванням державних програм з метрології та концепції розвитку державної метрологічної системи, а також здійснює державний метрологічний контроль і науково-методичне забезпечення метрологічної діяльності в Україні.
У 2011 році ННЦ «Інститут метрології» відзначив знаменну дату – 110-річчя з дня заснування, коли в Харкові 8 жовтня 1901 року за ініціативою видатного ученого Д. І. Менделєєва, була відкрита перша в Україні повірочна палатка для повірки та таврування торгових мір та ваг. З цієї події бере початок не тільки більш ніж сторічна історія інституту, але й історія метрології та стандартизації в Україні.
У 1922 році Харківська палатка була перетворена в Українську Головну палату мір та ваг, а в 1933 році – в Український науково-дослідний інститут метрології та стандартизації.
У довоєнні роки інститут очолив діяльність із уведення метричної системи та розвитку повірочної справи в Україні, а також розгорнув науководослідні роботи в галузі метрології та стандартизації.
Після Великої Вітчизняної війни у Харкові за короткий час була відновлена регулярна служба часу та частоти Радянського Союзу, створені державні еталони в деяких видах вимірювань. У 60-ті роки отримали світове визнання роботи інституту із визначень фізичних констант – гіромагнітного відношення протона та швидкості розповсюдження електромагнітних хвиль у вакуумі (швидкості світла). Отримані результати були визнані за кордоном і увійшли до довідників і таблиць значень фундаментальних фізичних констант.
У 1972 році «за вагомий внесок у розвиток метрологічної служби країни» інститут був нагороджений орденом «Знак Пошани».
80-ті роки розпочався новий етап розвитку інституту. Наказом Держстандарту СРСР у Харкові 1 січня 1981 року було створено науково-виробниче об’єднання «Метрологія». Значно розширилось коло завдань, включаючи конструювання та виготовлення нової вимірювальної техніки для оборонної галузі, її впровадження та обслуговування на полігонах та інших об’єктах замовника.
Високі досягнення вчених-метрологів неодноразово відзначались урядовими нагородами. Винокуров М.І., Клейман О. С., Копил В.К., Кравченко М. І., Мачехін Ю. П., Назаренко Л. А., Оголюк В. П., Павленко Ю. Ф., Сидоренко Г. С., Соловйов В. С. є лауреатами
Державних премій в галузі науки і техніки.
У 2002 році Указом президента України № 250/2002 від 15 березня інституту надано статус Національного наукового центру. На сьогоднішній день ННЦ «Інститут метрології» виконує функції Головного центру із забезпечення єдності вимірювань в Україні, центру Служби стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, Головного центру Служби єдиного часу і еталонних частот.
Наявний науково-технічний потенціал дозволяє інституту успішно виконувати різноманітні договірні та перспективні розробки для міністерств, відомств і окремих підприємств. Зокрема, для Міністерства енергетики та вугільної промисловості України створено апаратуру антисейсмічного захисту АЕС, крім того, створені прилади ідентифікації голографічних захисних елементів, а також цілий ряд інших приладів.
Дотримуючись світових тенденцій, ННЦ «Інститут метрології» проводить наукові дослідження з подальшого удосконалення квантових реперів державного еталону часу та частоти, розширення галузей використання квантових ефектів, зокрема, ефекту Джозефсона, впровадження фемтосекундного лазера для створення в перспективі єдиного еталону часу-частоти довжини, створення нового покоління
еталонів довжини в нанометровому діапазоні та мір довжини для них.
Наукова діяльність інституту має багату і славну історію, в якій чимале місце займали фундаментальні дослідження. Розробка та реалізація наукових проблем на етапі становлення інституту проводились під керівництвом академіків АН України Барабашова Н. П., Орлова А. Я., Проскури Р. Ф., професорів Божовського В. Н., Євдокимова Н. Н., Желеховського А. В., Кобзарєва Ю. Б., Копняєва П. П., Потебні О. А., Рожанського Д. А., Соболєва М. М., Щукарєва О. М., Кандиби В. В.
Сьогодні в інституті працюють 5 докторів і 28 кандидатів наук, 5 лауреатів Державної премії. Успішно функціонують аспірантура і спеціалізована вчена рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій.
